Для вас, бібліотекарі

Типова посадова інструкція завідувача

бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу

1. Загальні положення

1.1. Завідувач бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (далі Завідувач)  підпорядковується безпосередньо директору.

1.2. Завідувач призначається і звільняється з посади директором загальноосвітнього навчального закладу.

1.3. На посаду Завідувача бібліотеки призначаються фахівці:

- з вищою бібліотечною освітою без урахування стажу роботи;

- з вищою педагогічною або середньою спеціальною освітою і стажем роботи не менше 3 років.

1.4. У своїй діяльності Завідувач керується чиним законодавством України про культуру, освіту і бібліотечну справу; постановами Уряду України, які

визначають розвиток культури; керівними документами органів управління з питань бібліотечної роботи; правилами охорони праці, техніки безпеки і

протипожежного захисту; Статутом і Правилами внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, даною Інструкцією.

2. Обов'язки

2.1. Розробляє та затверджує Правила користування бібліотекою згідно з Типовими правилами користування бібліотекою.

2.2. Розподіляє посадові обов’язки бібліотечних працівників та подає їх на затвердження директору навчального закладу.

2.3. Складає плани та звіти роботи бібліотеки відповідно до планів навчально-виховної роботи навчального закладу.

2.4. Формує бібліотечний фонд: комплектує фонд програмними творами, навчальною літературою, довідково-енциклопедичними виданнями.

2.5. Організовує бібліотечний фонд:

- здійснює облік документів (надходження, видачу, вибуття);

- проводить технічне оброблення документів;

- організовує розміщення і зберігання фонду;

- перевіряє правильність розстановки фонду;

- проводить періодичні перевірки фонду.

2.6. Веде роботу з підручниками:

- опрацьовує перелік рекомендованих підручників, замовляє їх та контролює надходження; аналізує забезпеченість учнів підручниками;

- організовує розміщення і зберігання підручників у окремому приміщенні; забезпечує своєчасну видачу та збір підручників.

2.7. Організовує та редагує довідково-бібліографічний апарат.

2.8. Забезпечує диференційоване бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування:

- обслуговує учнів, педагогічний колектив та батьків на абонементі й в читальному залі, організовує та проводить пов’язану з цим роботу;

- складає рекомендаційні списки програмних творів для позашкільного читання;

- популяризує видання за допомогою індивідуальних та масових форм роботи спільно з педагогічним колективом; складає колективні та індивідуальні плани читання;

- формує у користувачів навички незалежного бібліотечного користування, забезпечує знайомство кожної вікової групи учнів з мінімумом бібліотечно-

бібліографічних знань;

- вивчає читацькі запити, проводить анкетування;

- консультує батьків і педагогів з питань читання літератури учнями та родинного літературного читання.

2.9. Сприяє роботі гуртків, учнівських товариств, які працюють у навчальному закладі.

2.10. Організовує забезпечення бібліотеки необхідною бібтехнікою, обладнанням тощо.

2.11. Організовує роботу ради бібліотеки, активу та бібліотечних учнівських гуртків, клубів.

2.12. Удосконалює традиційні та опановує новітні бібліотечні технології.

2.13. Постійно підвищує свій культурний, освітній та фаховий рівень.

3. Права

Завідувач бібліотеки має право:

3.1. Знайомитись з планами навчально-виховної роботи.

3.2. Проводити заходи щодо відшкодування збитків, спричинених фонду бібліотеки з вини користувачів або у зв’язку з нестачею, втратою чи псуванням документів.

3.3. Працювати в складі педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.

3.4. Брати участь у роботі районного методичного об’єднання, семінарах, нарадах і конференціях з питань роботи бібліотек.

3.5. Проводити роботу щодо забезпечення бібліотеки кваліфікованими кадрами.

3.6. Установлювати зв’язки з іншими бібліотеками.

3.7. На представлення працівників до різних форм заохочення.

4. Відповідальність

Завідувач бібліотеки несе відповідальність за:

4.1. Своєчасну підготовку планової та звітної документації.

4.2. Достовірність бібліотечної документації (інвентарна книга, книга сумарного обліку, щоденники роботи, акти надходження та списання документів тощо).

4.3. Дотримання виробничої та трудової дисципліни, виконання працівниками бібліотеки обов’язків, передбачених посадовою інструкцією.

4.4. Дотримання у бібліотеці належного санітарно-гігієнічного стану і правил протипожежної безпеки.

Положення про бібліотеку

загальноосвітнього навчального закладу

Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України

від 14.05.1999р. №139 (зі змінами та доповненнями)

1.     Загальні положення

1.1. Бібліотека загальноосвітнього навчального закладу (надалі - навчальний заклад) є його обов'язковим структурним підрозділом, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Свою діяльність організовує спільно з педагогічним коллективом відповідно до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.

1.2. Навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема належне зберігання, використання і поповнення фондів бібліотеки, гарантує їх цілісність, неподільність і невідчуженість. Приміщення, обладнання, майно бібліотеки утримується навчальним закладом на безстроковому і безоплатному користуванні та оперативному управлінні.

1.3. У своїй діяльності бібліотеки керуються Законом України „Про освіту”, Законом України „Про бібліотеку і бібліотечну справу”, іншими законодавствами та підзаконними нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

1.4. Бібліотека навчального закладу своєю діяльністю сприяє реалізації державної політики у галузі освіти і культури; дотримується принципів

гуманізації і демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі.

1.5. Дане Положення визначає рівень базисних вимог до бібліотеки навчального закладу і підлягає конкретизації стосовно профільних, регіональних, організаційних  особливостей та змісту роботи кожного

конкретного навчального закладу.

1.6. Бібліотека доступна та безкоштовна для користувачів, якими є вчителі, вихователі, учні, працівники навчального закладу, батьки.

1.7. Бібліотека може надавати користувачам додаткові платні послуги згідно з чиним законодавством.

1.8. Порядок доступу до бібліотечних фондів та іншої бібліотечної інформації, перелік основних послуг і умови їх надання визначаються правилами користування бібліотекою, які затверджуються директором навчального закладу і складаються на основі типових правил користування бібліотекою.

2. Основні завдання

2.1. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямів навчально-виховного процесу конкретного закладу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог у самоосвіті.

2.2. Розширення бібліотечно-інформаційних послуг на основі удосконалення традиційних і засвоєння нових форм та методів роботи. Внесення в роботу бібліотеки новітніх технологій.

2.3. Формування в учнів умінь та навичок бібліотечного користувача, розкриття перед ними основних (модельних, базових) функцій бібліотеки,

з'ясування прав і обов'язків користувача, виховання поваги до правил користувача своєї і будь-якої бібліотеки, популяризація бібліотечно-бібліографічних знань.

2.4. Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадського обов'язку, відкритої до інтелектуального і творчого розвитку.

2.5. Всебічне сприяння підвищенню фахової, педагогічної майстерності вчителів, вихователів, батьків шляхом популяризації педагогічної літератури і надання інформації про неї.

2.6. Бібліотечно-інформаційне забезпечення особистих потреб користувачів у довільній діяльності, у профорієнтаційному визначенні.

2.7. Виховання в учнів інформаційної культури - сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел, навичок систематизації та особистої оцінки.

2.8. Координація діяльності бібліотеки з громадськими організаціями, співпраця та взаємодія з освітянськими бібліотеками та мережею бібліотек

інших систем і відомств.

3. Зміст роботи

3.1. Формує універсальний, з урахуванням  профілю, бібліотечний фонд, який відповідає змісту навчання у навчальному закладі, його інформаційним і виховним функціям, запитам та інтересам користувачів, забезпечує його належне розміщення, облік і зберігання. В нього включаються: довідково-

енциклопедичні, інформаційні видання з питань методики навчання, психології, підручники, навчальні посібники і дидактичні матеріали, художня література, періодичні видання, ноти, ізопродукція, кінодокументи, компакт-диски (оптичні носії), картографічні матеріали, видання, що вийшли друком як в Україні, так і за кордоном.

3.1.1. Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік основних і додаткових бібліотечних фондів, їх зберігання та реєстрацію.

3.1.2. Систематично аналізує використання бібліотечного фонду, веде роботу з його популяризації.

3.1.3. Обслуговує читачів у режимі роботи  абонемента та читального залу.

3.2. Формує і веде довідково-бібліографічний апарат, використовуючи традиційні і сучасні електронні носії інформації з метою багатоаспектного бібліографічного розкриття бібліотечного фонду.

3.2.1. Бере участь у створенні і використанні галузевих баз даних.

3.2.2. За допомогою комунікативних мереж бібліотека відіграє роль центру інформації загальноукраїнських та світових баз даних.

3.2.3. Вивчає інформаційні потреби вчителів, вихователів, учнів, батьків, здійснює диференційоване обслуговування читачів, використовуючи різні форми і методи індивідуальної, групової і масової роботи.

3.3. Засобами бібліотечної роботи популяризує книгу і читання. Підвищує престиж освіченості і культурності, виходячи як з потреб суспільства, так і з

природних прагнень особистості.

3.3.1. Складає і готує списки літератури на допомогу навчально-виховній роботі закладу, виконує довідкову і інформаційну роботу шляхом масового,

групового та індивідуального інформування.

3.3.2. Веде роботу з популяризації бібліотечно- бібліографічних знань серед учнів за допомогою проведення бесід, організації книжкових виставок,

оглядів, лекцій, бібліотечних уроків, надання індивідуальних і групових консультацій тощо.

3.3.3. Спільно з учителями та громадськими організаціями проводить читацькі конференції, літературні та музичні вечори, диспути, ігри та інші

масові заходи.

3.3.4. Організовує та бере участь у науково- пошуковій та краєзнавчій роботі, що пов'язана з книгою, навчальним підручником та іншою формою

інформації.

3.4. У межах своєї діяльності бере участь у навчально-виховному процесі, в організації загальних, групових, класних, масових заходів, виставок та

оглядів, передбачених планом роботи.

3.5. Координує і кооперує свою діяльність з бібліотеками інших навчальних закладів, систем і відомств щодо спільних дій і заходів у навчальній і

довільній діяльності.

3.5.1. Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою внутрішнього книгообміну та міжбібліотечного абонемента (МБА).

3.5.2. Вивчає і впроваджує в практику роботи кращий досвід бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів.

4. Управління, структура та штати

4.1. Відкриття бібліотеки здійснюється за наявності відповідної матеріально-технічної, науково-методичної бази: приміщення, початкового книжкового фонду (навчального), книгосховища, абонемента, читального залу (кімнати), забезпечених необхідним бібліотечним обладнанням, бібліотечною технікою, комп'ютерами, охоронними і протипожежними засобами.

4.2. Забороняється використовувати приміщення бібліотеки для робіт, не передбачених завданнями бібліотеки.

4.3. Загальне керівництво, створення необхідних умов для здійснення якісної і ефективної роботи, контроль за діяльністю бібліотеки, приймання на

роботу бібліотечних працівників здійснює директор навчального закладу.

Бібліотека навчального закладу не є юридичною особою. Вона може мати штамп, який містить у собі назву навчального закладу. За організацію роботи бібліотеки, бібліотечних процесів несе безпосередньо відповідальність завідуючий  бібліотекою, який підпорядковується директору навчального закладу, є членом педагогічного колективу і входить до складу педагогічної ради закладу.

4.4. Бібліотечний працівник повинен мати спеціальну бібліотечну або педагогічну освіту. Коло посадових обов'язків бібліотечного працівника

визначається на підставі посадових інструкцій.

Посадові оклади визначаються відповідно до діючих схем у межах асигнувань, передбачених  на заробітну плату, відповідно до кваліфікаційних вимог.

4.5. Бібліотечні працівники підлягають атестації згідно з чинним законодавством.

4.6. Виконання робіт бібліотечним працівником, не передбачених даним Положенням, оплачується додатково або компенсується додатковими вихідними.

4.7. За домовленістю з директором і за наявності необхідної освіти, відповідно до чинного законодавства, бібліотечний працівник має право на

педагогічне навантаження у школі: викладання окремих предметів, ведення гуртків і факультативів.

4.8. Режим роботи бібліотеки встановлюється директором навчального закладу відповідно до внутрішнього трудового  розпорядку з урахуванням

змінності навчання. Один раз на місяць у бібліотеці встановлюється санітарний день.

4.10. Щоденно дві години робочого дня виділяються на виконання внутрішньої бібліотечної роботи.

4.11. Бібліотечний працівник забезпечує облік, зберігання і використання всіх одиниць фонду згідно з відповідними інструктивними матеріалами

Міністерства освіти України і Міністерства культури та мистецтв України, несе відповідальність за зберігання фонду згідно з чинним законодавством. Бібліотека працює згідно з планом роботи, затвердженим директором навчального закладу, який є складовою частиною плану навчально-виховної роботи закладу. Річний звіт бібліотеки є складовою частиною річного

звіту закладу.

4.12 Придбання літератури та інші витрати на утримання бібліотеки передбачаються за рахунок коштів закладу відповідно до встановлених нормативів. Використовуються також і цільові вклади (дотації місцевих органів, спонсорів базових підприємств, громадських організацій, шефська допомога),  надходження за додатково виконані бібліотекою роботи (послуги).

4.13. Методично-інформаційне керівництво бібліотекою, підвищення кваліфікації її працівників забезпечують органи державної виконавчої влади, що опікуються установами освіти, регіональні методичні центри, обласні Інститути післядипломної освіти. Центральна освітянська бібліотека Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти України. Методичну допомогу бібліотекам надають Державна бібліотека України для юнацтва, районні, міські, обласні бібліотеки для дітей та юнацтва системи Міністерства культури і мистецтв України, спеціалізовані бібліотеки інших систем і відомств.

4.14. При бібліотеках працює читацький актив з числа учнів, учителів і батьків, який допомагає працівникам бібліотеки у виконанні бібліотечної

роботи.

4.15. Для вирішення актуальних питань діяльності бібліотеки на правах дорадчого органу може бути створена бібліотечна рада, до складу якої входять працівники бібліотеки, представники педагогічного колективу, бібліотек району, громадськості, а також батьки та учні.

5. Права, обов'язки та відповідальність

5.1. Бібліотека має право:

5.1.1. Визначати зміст та форми своєї діяльності залежно від завдань, зазначених у даному Положенні.

5.1.2. Розробляти правила користування бібліотекою та іншу регламентуючу документацію, що затверджується керівником навчального закладу.

5.1.3. Визначати згідно з правилами користування бібліотекою вид і розмір компенсаційного збитку, завданого користувачем.

5.2. Бібліотечні працівники мають право:

5.2.1. Брати участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом згідно з чинним законодавством.

5.2.2. На вільний доступ до інформації, пов'язаної із завданнями, що стоять перед бібліотекою, а саме: до навчальних програм, планів роботи навчального закладу, його структурних підрозділів.

5.2.3. На підтримку з боку органів освіти різного рівня та адміністрації навчального закладу в організації підвищення кваліфікації працівників бібліотек, створення необхідних умов для самоосвіти, забезпечення участі в роботі методоб'єднань, наукових конференцій, семінарів з питань бібліотечно-інформаційної та культурно-масової роботи.

5.2.4. На атестацію згідно з нормативними актами Міносвіти України та Міністерства культури і мистецтв України.

5.2.5. На додаткову оплату праці згідно з чиним законодавством.

5.2.6. На щорічну відпустку в розмірі 24 календарних днів за відпрацьований рік та додаткову щорічну відпустку (до 7 робочих днів) відповідно до

колективного договору між працівниками та колективом загальноосвітнього навчального закладу.

5.2.7. На представлення до різних форм заохочення, нагород та відзнак, які передбачені для працівників освіти та культури.

5.3. Бібліотечні працівники несуть відповідальність за:

5.3.1. Виконання трудових обов’язків згідно з нормативно-правовими актами про працю в Україні та колективним договором середнього загальноосвітнього навчального закладу.

5.3.2. Дотримування функцій, що передбачені цим Положенням.

5.3.3. Збереження бібліотечних фондів згідно з чинним законодавством.

Типові правила

 користування бібліотекою

 загальноосвітнього навчального закладу

1. Загальні положення

1.1. Типові правила користування бібліотекою загальноосвітнього навчального закладу розроблені відповідно до Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” зі змінами і доповненнями, затвердженими Верховною Радою України 16.03.2000р., „Типових правил користування бібліотеками в Україні”, затверджених наказом Міністерства культури

і мистецтв України від 25.05.2001р. №319 і зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 22.06.2001р. за №538/5729, „Положень про бібліотеку

загальноосвітнього навчального закладу”, затверджених наказом Міносвіти України від 14.05.99р. №139.

1.2. Правила користування бібліотекою - це документ, що регламентує відносини користувача з бібліотекою, встановлює загальний порядок організації обслуговування користувачів, доступ до фондів бібліотеки, права та обов'язки користувачів бібліотеки.

1.3. На підставі Типових правил бібліотека кожного загальноосвітнього навчального закладу (далі ЗНЗ) розробляє власні правила користування бібліотекою відповідно до складу користувачів, спеціалізації ЗНЗ.  Правила затверджуються директором навчального закладу.

1.4. Бібліотека обслуговує користувачів на абонементі, у читальному залі, за міжбібліотечним абонементом (далі МБА).

2. Порядок користування бібліотекою

2.1. Учні ЗНЗ записуються до бібліотеки в груповому (класи) або в індивідуальному порядку за списками, співробітники та викладачі - за паспортами.

2.2. На кожного користувача заповнюється читацький формуляр як документ, що підтверджує факт і дату видачі користувачеві документів з фонду

бібліотеки та їх повернення.

2.3. Під час запису до бібліотеки користувачі повинні ознайомитися з Правилами користування нею і підтвердити зобов'язання про їх виконання своїм підписом у читацькому формулярі (крім учнів 1 – 4 класів).

3. Порядок користування абонементом та читальним залом

3.1. Термін користування документами, які видаються на абонемент, не більше 30 днів. Кількість примірників, які видаються на абонемент, не більше 5.

3.2. Навчальна, методична література видається користувачам на час навчання відповідно до програм з обов'язковою перереєстрацією наприкінці року.

3.3. У разі необхідності термін використання документів може бути продовжений, якщо на видання немає попиту з боку інших користувачів, або

скорочений, якщо видання користується попитом.

3.4. Періодичні видання видаються вчителям-предметникам терміном на 15 днів. За кожний примірник користувач розписується в читацькому

формулярі (крім учнів 1-4 класів).

3.5. Періодичні видання видаються учням лише в читальному залі.

3.6. Кількість документів, які видаються в читальному залі, не обмежена.

3.7. Рідкісні, цінні, довідково-енциклопедичні видання, альтернативні підручники, хрестоматії, видання, отримані за МБА, видаються лише в

читальному залі.

4. Права, обов'язки та відповідальність користувачів

Користувач має право:

4.1. Безкоштовно користуватися бібліотечно-інформаційними послугами.

4.2. Отримувати у тимчасове користування необхідні документи (на різних носіях інформації) з фонду бібліотеки, користуватися послугами МБА.

4.3. Отримувати бібліотечно-бібліографічні знання, навички та вміння самостійного користування бібліотекою (інформацією).

4.4. Брати участь у заходах, що їх проводить бібліотека.

4.5. Обиратися до бібліотечної ради, надавати практичну допомогу бібліотеці.

4.6. Вимагати дотримання конфіденційності щодо даних про нього та переліку документів, якими він користується.

4.8. Подавати адміністрації ЗНЗ зауваження пропозиції щодо роботи бібліотеки.

Користувач зобов 'язаний;

4.9. Дотримуватися Правил користування бібліотекою.

4.10. У разі запису до бібліотеки треба надати необхідні відомості про себе для заповнення читацького формуляра.

4.11. Дбайливо ставитись до документів, отриманих з фондів бібліотеки: не псувати, не робити позначок, підкреслювань, не виривати й не загинати сторінки.

4.12. Повертати документи не пізніше встановленого терміну.

4.13. Не виносити з приміщення бібліотеки документи, які не зафіксовані в читацькому формулярі.

4.14. У разі вибуття із ЗНЗ повернути до бібліотеки документи, що за ним зафіксовано.

Відповідальність користувачів:

4.15. У разі втрати або пошкодження документів з фонду бібліотеки користувач повинен замінити їх аналогічними або рівноцінними (за визначенням бібліотекаря) документами, або внести кратне

відшкодування вартості документа. Вартість відшкодування визначається бібліотекою залежно від цінності документа.

4.16. За втрату документів з бібліотечних фондів або їх пошкодження відповідальність несуть батьки або особи, під наглядом яких перебувають діти.

5. Права та обов'язки бібліотеки

Бібліотека зобов 'язана:

5.1. Формувати універсальний бібліотечний фонд з урахуванням змісту навчання в ЗНЗ, згідно з його інформаційними, виховними функціями, запитами та інтересами користувачів тощо.

5.2. Організовувати, раціонально розміщувати та вести облік бібліотечних фондів.

5.3. Систематично аналізувати використання бібліотечного фонду.

5.4. Пропагувати книгу і читання засобами  бібліотечної роботи, сприяти підвищенню культури читання.

5.5. Складати і готувати списки літератури на допомогу навчально-виховній роботі. Виконувати довідкову та інформаційну роботу шляхом масового,

групового та індивідуального інформування.

5.6. Формувати систему бібліотечно-бібліографічної освіти учнів та педколективу.

5.7. Систематично слідкувати за своєчасним поверненням до бібліотеки виданих документів.

5.8. Забезпечувати користувачів необхідними документами під час канікул та для підготовки до вступних іспитів.

5.9. Замовляти документи за МБА.

5.10. Проводити на початку навчального року перереєстрацію користувачів.

5.11. Організовувати ремонт видань та палітурні роботи.

5.12. Створювати та підтримувати комфортні умови для роботи користувачів.

5.13. Забезпечувати режим роботи бібліотеки згідно з вимогами ЗНЗ.

Бібліотека має право:

5.14. Визначати зміст та форми своєї діяльності.

5.15. Знайомитись з планами навчально-виховної роботи ЗНЗ.

5.16. Ставити до відома адміністрацію ЗНЗ про порушення користувачами основних вимог до користування   документами.

Рекомендації до планування роботи шкільних бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів на 2015/2016 н. р.

Шкільна бібліотека – найдоступніше джерело отримання інформації для школярів, педагогів, важливий елемент навчальної діяльності,  спрямований на розвиток освіченості особистості та інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу; середовище інформації, що оточує учнів як у культурному, так і в освітньому просторі навчального закладу. Адже шкільна бібліотека – не тільки зібрання цікавих книг, а й середовище соціальної комунікації, де зустрічаються діти різного віку, їх батьки та вчителі, тому вона повинна бути привабливою і бібліотекар може наповнити її комфортом, затишком. Термін «шкільна бібліотека» включає в себе бібліотеки всіх загальноосвітніх навчальних закладів.

Основні завдання шкільних бібліотек на сучасному етапі:

-             виховання інформаційної культури школярів, постійного їх прагнення до пошуку інформації, осмисленого добору інформаційних джерел, формування навичок систематизації та особистісної оцінки інформації;

-             інформаційне забезпечення всіх аспектів навчально-виховного процесу освітнього закладу у засвоєнні програмних та факультативних знань, самоосвіті учнів;

-             всебічне сприяння підвищенню фахової майстерності педагогів, озброєння їх знаннями сутності сучасних освітніх та виховних технологій, частково завдяки дистанційним формам навчання;

-             інформаційне забезпечення особистісних потреб користувачів у дозвіллєвій діяльності;

-             створення комфортного бібліотечного середовища;

-             комп’ютеризація бібліотек, створення локальної загальношкільної мережі, підключення до Інтернету;

-             формування електронних каталогів друкованих видань, статей, публікацій, що зберігаються у фонді бібліотеки.

Згідно з «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» бібліотека є його обов’язковим структурним підрозділом, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час.

Роль шкільної бібліотеки визначається трьома факторами:

-           її сутністю як закладу, призначеного для збору, зберігання і розповсюдження інформації;

-           метою функціонування освітнього закладу як системи більш високого рівня;

-           інтересами і потребами учасників освітнього процесу.

Планування роботи – творчий процес, що відображає роль і місце бібліотеки як соціального середовища в житті навчального закладу, а також реалізацію основних функцій бібліотеки – інформаційної, освітньої, культурної, дозвіллєвої.

Для всіх бібліотек обов’язковий річний план роботи. Відповідно до «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» річний план шкільної бібліотеки є складовою частиною плану роботи школи на навчальний рік. Характерна особливість плану – залежність його від проблем, завдань, профілю школи. Поточне планування відображає конкретні цілі і задачі даного навчального року.

Основні вимоги до складання річного плану:

-       складається на один навчальний рік;

-       має бути складений у травні-червні; узгоджений із директором школи,  заступником директора школи – куратором шкільної бібліотеки;

-    необхідно передбачити резерв часу на виконання непередбачених робіт (наприклад, підготовка районних заходів; незаплановані звіти, довідки, хвороба, сесія бібліотекаря та ін.);

-    проект  обговорюється з керівником районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів;

-    враховує заходи, які планує районна дитяча бібліотека;

-    вивчаються методичні рекомендації до складання плану;

-  обов’язково включає звіт за минулий рік (показники: кількість читачів, фонд бібліотеки – підручники, книги, кількість відвідувань, книговидача). Підстава: щоденник роботи шкільної бібліотеки, книга сумарного обліку фонду підручників, книга сумарного обліку основного бібліотечного фонду;

-  при складанні плану повинен бути творчий підхід (необхідно планувати інвентаризацію підручників (травень), інвентаризацію основного бібліотечного фонду (1 раз на 5 років), редагування каталогів, картотек (технічне, методичне); створення нових тематичних картотек, тематичних папок;

-       плани роботи шкільних бібліотек повинні бути різними (рівень бібліотеки на даному етапі; рівень професійної майстерності та рівень досвіду бібліотекарів);

-       розділи складаються у текстових та таблично-цифрових формах;

-       показники з основних напрямків діяльності бібліотеки доповнюють загальні завдання;

-       планові завдання повинні бути пов’язані зі штатним розкладом, річними нормами робочого часу;

-       шкільна бібліотека не планує кількість читачів, відвідувань, книговидачу; не треба планувати кількість книжкових виставок, бесід, оглядів літератури;

-       план розвитку матеріальної бази повністю залежить від реальних можливостей школи.

Орієнтовна структура річного плану роботи шкільної бібліотеки:

-       основні завдання шкільної бібліотеки на навчальний рік;

-       основні напрямки роботи шкільної бібліотеки;

-       показники роботи за минулий навчальний рік;

-       оформлення і обладнання шкільної бібліотеки;

-       формування та організація книжкового фонду, фонду підручників, фонду періодики. Зберігання бібліотечного фонду;

-  довідково-біографічна та інформаційна робота. Організація каталогів і картотек;

-           обслуговування вчителів; методична робота;

-           обслуговування учнів і популяризація літератури;

-           масова робота;

-           робота з батьками.

Рекомендуємо звернути увагу на найбільш актуальні напрямки бібліотечної діяльності: виконання основних контрольних показників і залучення нових користувачів; зміцнення і поповнення матеріально-технічної бази бібліотек; обслуговування користувачів із використанням нових інформаційних технологій; роботу з фондом бібліотеки; підвищення престижу читання, створення умов для підтримки і розвитку читання; нові підходи до організації краєзнавчої діяльності, наповнення її новим змістом; активізацію програмної і проектної діяльності бібліотеки; активне надання послуг в електронному вигляді; ширше представлення бібліотеки і бібліотечної діяльності в засобах масової інформації, Інтернеті; стимулювання та підтримку інтересу до бібліотеки.

На державному рівні у 2015 р. відзначаються: рік єдності поколінь в Україні; рік України в Білорусі; 170 років з дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича) (29 вересня);

160 років з дні народження Дмитра Івановича Яворницького (6 листопада).

Орієнтири діяльності шкільних бібліотек на 2015/2016 н.р.

2005 – 2015 роки – оголошення Генеральною Асамблеєю ООН (2003) Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя»;

2008 – 2017 роки – Друге десятиліття ООН по боротьбі з ліквідацією злиднів;

2010 – 2020 роки - Десятиліття ООН, присвячене пустелям та боротьбі з опустеленням;

2011 – 2020 роки - Десятиліття біорізноманіття ООН;

2011 – 2020 роки – оголошення Генеральною асамблеєю ООН Десятиріччям Дій із забезпечення безпеки дорожнього руху;

2013 – 2022 роки – Десятиліття зближення культур;

2014 – 2023 роки - Десятиліття стійкої енергетики для всіх;

2015 рік – Міжнародний рік світла та світлових технологій;

2015 рік – Міжнародний рік грунтів;

2015 рік – у Європейському Союзі оголошений «Європейським роком розвитку». З цієї нагоди Європейський вибір розпочав формування АЛЬЯНСУ 2015, метою якого є проведення в Україні року Європи.

Основні напрямки роботи шкільних бібліотек

    У 2015/2016 н.р. бібліотекам потрібно працювати над реалізацією Законів України, Указів Президента, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, державних та обласних програм, зокрема:

-         Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації «Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року»;

-         Концепції Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року;

-         Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти».

Звернути увагу на те, що:

25 років тому (1990) Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, що сприяло  національному відродженню державності, культури і освіти.

20 років тому (1995) Верховна рада ухвалила Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

З метою формування громадянськості, ідентичності, розуміння єдності і цілісності України, виховання шанобливого ставлення до героїв Небесної Сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, пропонуємо ряд форм бібліотечної роботи:

-                     цикли бесід, книжкові виставки літератури патріотичної тематики (твори письменників: І.Білика “Дикі білі коні”, “Не дратуйте грифонів”; В.Босовича “Володимир, син Святослава”; Б.Лепкого“Крутіж”, “Мотря”; В.Кулановського “Іван Сірко”, “Максим Кривоніс”; М. Старицького “Останні орли”; М.Рябого “Ще не вмерла Україна”; Г.Гордасевича “Степан Бандера: людина і міф”; Ю.Киричука “Історія УПА”; В.Паливоди “Спогади українського повстанця”; Ф.Кондрата “Ми стали волі на сторожі”; М.Андрусяка “Брати вогню”, “Брати грому”, “Брати просторів”; Р.Іваничука “Вогненні стовпи” тощо); 

-                     тематичні виставки («Майдан… хто, якщо не я?», «Героям слава», «Живі у пам’яті народній»);

-                      уроки мужності, патріотичні години («Україна – єдина країна» тощо);

-                     огляди періодичних видань, інформаційних повідомлень;

-                      годину-реквієм, приурочену пам’яті героїв Небесної Сотні, на яку запросити учасників АТО («У нашій пам’яті вони завжди залишились», «Небесна Сотня»);

-                      стіну пам’яті (список прізвищ героїв з фото) («Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину»);

-                     перегляд (документальних) фільмів про героїв Небесної Сотні;

-                     фотовиставку-реквієм («Ми завжди будемо пам’ятати» (виставка світлин, присвячена пам’яті земляків, які загинули під час антитерористичної операції на Сході України));

-                      зустрічі з воїнами АТО, волонтерами, участь у різноманітних акціях.

Патріотичне виховання — один із пріоритетних  напрямків діяльності бібліотек, тому пропонуємо проведення масових заходів, мета яких популяризація літератури, що сприяє вихованню патріотизму, причетності до історичної долі України, висвітленню подій, які відбуваються в зоні АТО, вшануванню героїв Небесної Сотні. Актуальною також буде створення зони героїко-патріотичної тематики “Вшануймо героїв Небесної Сотні”. Сюди можуть бути включені тематичні полиці: “Пам’яті Небесної Сотні”, “Небесна Сотня — то в серцях вогонь”, “Найкраща Сотня в небо йде”; викладки літератури: “Реквієм Небесній Сотні”, “Загинули не марно”; книжкові виставки з портретами героїв: “За чисті душі, що злетіли в небо”, “Небесна Сотня! Вічна слава героям!”; викладка газетно-ілюстративних матеріалів “Герої Небесної Сотні” з матеріалами місцевої періодики про героїв Небесної Сотні — наших земляків. Доповнити матеріали виставок можуть рекомендаційні списки літератури “Подвиг Небесної Сотні — приклад для нащадків”, “Герої не вмирають”. До зони героїко-патріотичної тематики можна прилучити флеш-моб “Згадаймо поіменно героїв Небесної Сотні”.

Серед форм популяризації літератури може бути пошукова робота краєзнавчого характеру. Зокрема, знаходити відомості про учасників визвольної боротьби, проводити зустрічі з ними, їхніми родинами.

Пріоритетним напрямком діяльності бібліотек, як і раніше, має залишитись робота з просування книги та читання. У план заходів можна включити:

- акції: «Передай книгу другу», «Книжкова алея», «Краща книга» (протягом певного періоду читачі голосують за кращу книгу та отримують призи), «Виставка руками читачів» (за бажанням читачі беруть участь у оформленні книжкової виставки), «Подаруй бібліотеці книгу, «Зустрічаємо День міста у бібліотеці» (до Дня міста);

- конкурси: «Лідер читання» (у номінаціях «Кращий читач року», «Читаюча родина» та ін.);

- літературний брейн-ринг «У колі улюблених книг»;

- фотоконкурс «Мій портрет з улюбленою книгою»;

- флеш-моби: «Як пройти в бібліотеку?», «Час читати!», «Улюблена книга» (із залученням користувачів);

- віртуальні дошки (Pinterest): інтерактивний сервіс з обкладинками рекомендованих книг, книжковими виставками, інсталяціями тощо;

- бліц-опитування «Яку роль відіграє читання у Вашому житті?», а також поетичні ринги, Дні нової книги, Дні книг-іменинників, літературні салони, поетичні гойдалки та ін.

Під час планування слід враховувати, що діють:

-  Концепція Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання на 2014-2018 рр. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 257-р);

-Державна цільова соціальна програма підтримки сім’ї до 2016 року (Постанова Кабінету міністрів України від 15 травня 2013 р. №341).

Щодо останнього, то це можуть бути:

- акції: «Читаємо всією родиною», «Читаюча родина»;

- книжкові виставки: «Книжкові новини для всієї родини», «Час читати усією родиною», «Візьміть книгу у коло сім’ї»;

- конкурс «Тато, мама, книга, я: разом – книжкова сім’я»;

- фотоконкурс (виставка світлин домашніх улюбленців).

Пропонуємо запланувати заходи з формування здорового способу життя:

- книжкові виставки, тематичні полиці: «Шкідливі звички: міраж і дійсність», «Шкідливі звички», «Планета здоров’я»;

- тренінги: «Ваше здоров’я у ваших руках», «Бути здоровим - модно»;

-Дні здоров’я: «До здоров’я через книгу», «Здоров’я народу – здоров’я нації», «Твори своє здоров’я сам» , «Спорт – це здоров’я»;

- огляди літератури: «Секрети здоров’я», «Здоров’я і здоровий спосіб життя», «Бережи здоров’я змолоду»;

- цикл бесід: «Здорова людина – здорове суспільство», «Ми - за здоровий спосіб життя», «Навчись бути здоровим»;

- інформаційні години: «На краю прірви», «Моє здоров’я у моїх руках»; години здоров’я: «Шкідливі звички – вороги молодості і краси», «І довгим хай буде твій життєвий шлях»;

- уроки здоров’я: «Дорога в безодню», «Право на життя»;

- бесіди-застереження: «Як вберегтися від туберкульозу», «Право на життя»; - діалоги «Якби я знав…», «Культура здорового способу життя»;

- диспути «Більше знаєш – менше ризикуєш», «Ваше здоров’я у ваших руках»;

- екскурсії у світ лікарських рослин «Ми даємо хворобам бій», «Лікар Айболить радить», «Де знайти вітамін життя».

Методичні поради щодо організації  книжкових виставок

як однієї з форм бібліотечної роботи

Книжкова виставка – комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розташованих таким чином, щоб викликати увагу читачів, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес чи інформаційну потребу; одна з форм бібліотечної роботи – наочної та орієнтованої на інформування читачів про зміст фонду, нові надходження, рекламу окремих видань.

Під час підготовки виставок необхідно враховувати:

- комплексність, залучення матеріалів з різних розділів фонду;

- ретельний, з допомогою посібників рекомендаційної бібліографії, відбір літератури, показ на виставках кращих книг;

- використання періодики, рекомендація статей і рецензій з газет та журналів, кіно- фотодокументів;

- урахування інтересів, особливостей сприймання різних категорій читачів;

- оперативне інформування читачів про організацію книжкових виставок у бібліотеці (оформлення тематичних планів виставок, доведення до читачів часу і місця їх функціонування, використання для цього засобів масової інформації);

- періодичне вивчення ефективності книжкових виставок: аналіз відгуків читачів шляхом розповсюдження серед них відповідних анкет, вивчення читацького попиту.

Виставка-гра. На цій виставці складовою частиною є елементи будь-якої гри, тематично зумовленої рекомендаційною літературою. Наприклад, „Відгадай,  з яких ми книг”.

Виставка-вікторина. Виставка стимулює пізнавальну активність дітей у процесі читання. Відповіді на запитання, оформлені письмово, читач шукає у літературі, яка експонується на виставці.

Виставка-словник. Організовується з метою пояснення нових термінів, понять.

Жива виставка..Експонуються не тільки книги, статті з журналів і газет, ілюстративні матеріали, а й живі істоти, наприклад, морська свинка, рибки в акваріумі.

Виставка-знайомство. Організовується для того, щоб познайомити читачів з цікавою людиною (місцевий діяч, письменник).

Виставка-запитання. На виставці розміщуються тексти запитань і книги, періодичні видання, де можна знайти відповіді на ці запитання.

Виставка-ситуація. Читачам рекомендується самим поставити книги на виставку: „Цю книгу я візьму з собою у космічну подорож”, „Цю книгу я візьму з собою у похід”.

Виставка-відгук. Складається із відгуків про книги: „Прочитай, зацікав, порадь”.

Виставка одного портрета. Обов’язкова наявність портрета чи репродукції,  і літератури про цю людину.

Виставка-диспут. Диспут між читачами з метою розкриття проблем соціального розвитку школярів, надання допомоги в їх духовному становленні. Бажана книга відгуків „Ровеснику, дай відповідь ровеснику”.

Виставка – бенефіс читача.  Наприклад, „Кращий читач року”. Обов’язкові елементи: формуляр читача, фотографія, аналіз читання.

Виставка-ребус. Супроводжується плакатом з ребусом „Попробуй відгадай…”.

Виставка-гербарій. Обов’язкова наявність гербарію, книг, періодичних видань про ці рослини. Наприклад, „Лікарські рослини … району”.

Виставка-кросворд. Визначаємо тему виставки, підбираємо кросворд по даній темі і літературу, де можна знайти відповіді на запитання кросворду.  

Виставка-імена. Бажано, щоб це був цикл виставок: „Олександр”, „Ганна”, „Володимир”. Їх мета – познайомити читачів з історичними особистостями, які мають ці імена. Ці виставки бажано організовувати до ювілейних дат.

Також рекомендуємо проведення наступних книжкових виставок:         -з питань мови: «Доля мови – доля народу», «Апостоли рідної мови», «Плекатимеш мову – цвістимуть слова», «Мовні перлини для кожної дитини», «Якого кольору слова», « Буква до букви – і виникло слово», «Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі»;        

- з питань охорони здоров’я:  «Здоровий дух дає здорове тіло», « Гіркі плоди солодкого життя», « Ні наркотикам та алкоголю», « Любов романтична, а хвороба – ні» (про СНІД), «Шкідливі звички – шлях у безодню», «Лікує природа», « Ліки навколо нас», «Здоров’я не все, але без нього все – ніщо»;   

- з екологічних проблем «На розпеченім серці реактора», «У долонях всесвіту – Земля», «Чорна трагедія на кольоровій землі», «Природи неповторную красу я серцем, словом, пензлем захищу», «Нам із Землею разом жити», «Чорнобиль – це хрест України», «Гріх непростимий: Чорнобиль»;                  

- з проблем сім’ї: «Духовний храм людини: сім’я, родина, рід», «Підліток і сім’я: взаємовідносини», «Батьки і діти: одвічне коло», «На теми виховання», «Батько і мати – два сонця гарячі», «Рідний дім залишається в серці, як далеко від нього не йди», «Батьки збагачуються тим, що віддають дітям», «Якби молодість знала…»;

- культура життя у суспільстві: «Людина серед людей», «Ти людина і тим неповторна, тож брудним не сміти почуттям», «Ази народного етикету», «Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду», «Де врода, там і сила», «Повага до людей є повагою до самого себе», «Нехай людина добро приносить, бо світ навколо любові просить», «Хай оживає істина стара: людина починається з добра»;

- з питань духовності:  «…Камінь не стане храмом, поки його не зведемо ми», «Віра зцілить ваші душі», «Читаємо Біблію», «З Різдвом Христовим, Україно!»;

- людина і закон: «Конституцію вивчаємо, пам’ятаємо, поважаємо», «Є право – значить є надія», «У зернині сучасного – урожай майбутнього», «Знання і повага прав людини – шлях до взаєморозуміння», «Закон і молодь», «Хай веселі будуть діти», «Хай щасливим буде люд», «Закон захищає дитинство»;

- до Дня Перемоги: «Батьки і діти Перемоги», «Немеркнуче світло Великого Подвигу», «Сповідь солдатських сердець», «Хлопчаки сорок першого року», «Між життям і безсмертям мости», «Скільки гроз і боїв пронеслось»,           «У граніті, у бронзі, у серцях», «Україна в полум’ї війни», «Нарешті знищена війна весняним громом Перемоги», «Партизанськими стежками»,«Уклін живим – загиблим слава», «Із книжок про війну, про бої ми читаємо»,          «У вічній пам’яті народній не закінчилася війна», «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на Землі», «Зорять з граніту вічні солдати, болями їхніми пам'ять жива», «Пам'ять серця, пам'ять сивини. Пам'ять тих, хто не прийшов з війни», «Ріка нашої пам’яті»;

- хобі: «І зігрівати свій дім, і доглядати свій сад», «І хліб на вишиванім рушнику», «Вишивальний світ», «Квіти поруч нас», «Тихе полювання», «Секрети сучасної господині», «Мистецтво, народжене вогнем», «Чого шука в житті душа жива»;

- виставки-поради: «Візьми поради для розради», «На всі випадки життя. Корисні поради від А до Я», «Книги – 03», «Книга вчить, як на світі жить»; --- присвячені політичним подіям: «Могутні масиви народного духу і сил»  (до Дня незалежності України), «Факти – Події – Оцінки», «Соборність України: від ідеї до сьогодення», «Європи спільний дім», «Європейський вибір України: Людина. Право. Суспільство», «День народження держави»; --виставка з мистецтва: «Шепіт вітру, підслуханий пензлем», «Любов, оспівана в піснях», «Краса – то найглибша криниця, з неї століття черпають життя», «Серед земної краси», «Життя і правди кадри» (про кінематограф), «Колір і музика; слово і пісня», «Рушники сміються і тужать хрещатим барвінком», «Руками створена краса», «Легка крилатість пензля і різця», «Святий дух краси».

Радимо звернути увагу на:

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ НА 2015/2016 Н.Р.

Серпень

1 - 115 років від дня народження Олександра Івановича Копиленка (1900–1958), українського письменника.

Ø                 115 років від дня народження Віри Петрівни Новинської (1900–1982), української актриси оперети, співачки.

Ø                 85 років від дня народження Івана Олександровича Манжари (1930), українського поета.

2 - День пророка Іллі.

День Аеромобільних військ України.

Ø           125 років від дня народження Василя Костьовича Ємця (1890–1982), українського бандуриста, співака, музикознавця, педагога.

3 - 90 років від дня народження Володимира Миколайовича Верменича (1925–1986), українського композитора.

4 - 135 років від дня народження Трохима Миколайовича Романченка (1880–1930), українського письменника, етнографа, громадського діяча.

Ø           125 років від дня народження Еріха Вайнерта (1890–1953), німецького поета, перекладача.

5 - 165 років від дня народження Гі де Мопассана (1850–1893), французького письменника.

6 - День Бориса й Гліба.

Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї.

Міжнародний день «Лікарі світу за мир».

7 - 150 років від дня народження Олександра Никифоровича Малинки (1865–1941), українського етнографа та фольклориста.

8 - День військ зв'язку.

День будівельника.

День працівників ветеринарної медицини.

9 - День великомученика Пантелеймона-цілителя.

Міжнародний день корінних народів світу.

Ø                 125 років від дня народження Михайла Євдокимовича Івченка (1890–1939), українського письменника, журналіста.

10 - 120 років від дня народження Михайла Михайловича Зощенка (1895–1958), російського письменника.

11 - 335 років із дня смерті Івана Дмитровича Сірка (між 1605–1610–1680), військового й політичного діяча, Запорізького кошового отамана.

Ø                 165 років від дня народження Стіва Возняка (1950), українського і російського піонера комп'ютерних технологій, конструктора одного з перших персональних комп'ютерів у світі.

Ø                 105 років від дня народження Юрія Васильовича Андрущенка (1910–1975), українського поета і журналіста.

12 Міжнародний день молоді.

Ø           105 років від дня народження Олекси Гай-Головка (1910), українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця.

13 Всесвітній день шульги.

14 - 150 років від дня народження Дмитра Сергійовича Мережковського (1865–1941), російського письменника, релігійного філософа.

16 - 1035 років від дня народження Ібн Сіни (Авіценна) (980–1037), арабського вченого-енциклопедиста, філософа, лікаря, поета.

Ø                 370 років від дня народження Жана де Лабрюйєра (1645–1696), французького письменника, сатирика-мораліста.

Ø                 155 років від дня народження Жюля Лафорга (1860–1887), французького поета-символіста.

18 - 265 років від дня народження Антоніо Сальєрі (1750–1825), італійського композитора, диригента та педагога.

Ø                 165 років із дня смерті Оноре де Бальзака (1799–1850), французького письменника, журналіста, драматурга.

19 Преображення Господнє.

День пасічника.

Ø                 235 років від дня народження П’єра-Жана Беранже (1780–1857),   французького поета.

20 - 95 років  від дня народження Василя Онуфрійовича Власенка (1920–1986), українського літературознавця.

21 - 105 років від дня народження Юрія Костюка (1910–1995), українського драматурга, мистецтвознавця.

22 - 485 років від дня народження Яна Кохановського (1530–1584), польського поета.

Ø                 95 років від дня народження Рея Дугласа Бредбері (1920–2012), американського письменника.

23 - День Державного прапора України.

Ø                 135 років від дня народження Олександра Степановича Гріна (Гриневський Олександр Степанович, 1880–1932), російського письменника.

Ø                 115 років від дня народження Лавра (Лаврентій) Івановича Дяченка (1900–1937), українського поета, публіциста.

24 - День Незалежності України (1991).

Ø           245 років від дня народження Шарля Луї Лесюра (1770–1849), французького історіографа, публіциста, дослідника історії українського козацтва.

25 - 115 років із дня смерті Фрідріха Ніцше (1844–1900), німецького філософа.

26 - 275 років від дня народження Жозефа Мішеля Монгольф’є (1740–1810), французького вченого, винахідника повітряної кулі.

Ø           135 років від дня народження Гійома Аполлінера (Аполлінарій Костровицький, 1880–1918), французького поета.

Ø           130 років від дня народження Жуля Ромена (справж. Луї Фарігуль) (1885–1972), французького письменника.

Ø           105 років від дня народження Матері Терези (Агнес Гонджа Бояджиу, 1910–1997), громадського діяча, лауреата Нобелівської премії миру (1979).

27 - 245 років від дня народження Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770–1831), німецького філософа.

Ø           125 років від дня народження Дмитра Петровича Мирського (Святополк Мирський) (1890–1939), українського та російського поета, критика, літературознавця.

28 - Успіння Пресвятої Богородиці.

Ø                 90 років від дня народження Аркадія Натановича Стругацького (1925–1991), радянського письменника.

29 - Перенесення нерукотворного образу Господа Ісуса Христа.

День шахтаря.

30 - 155 років від дня народження Ісака Ілліча Левітана (1860–1900), російського живописця-пейзажиста.

31 - 145 років від дня народження Марії Монтессорі (1870–1952), італійського   педагога.

Ø     175 років від дня народження Джованні Верга (1840–1922), італійського письменника, основоположника веризму.

Вересень

1 - День знань.

Ø                 140 років від дня народження Едгара Райса Берроуза (1875–1950), американського письменника-фантаста.

2 - 115 років від дня народження Романа Миколайовича Турина (1900–1979), українського живописця.

4 - 130 років від дня народження Дмитра Васильовича Андрусенка (1885–1965), українського кобзаря, диригента, педагога.

5 - День підприємця.

Ø                 280 років від дня народження Йоганна Кристіана Баха (1735–1782), німецького композитора, піаніста.

6 - 75 років від дня народження Юрія Шимка (1940), українського громадського й політичного діяча, президента Світового конгресу вільних українців (Канада).

7 - 145 років від дня народження  Олександра Івановича Купріна (1870–1938), російського письменника.

8 - Міжнародний день солідарності журналістів.

Міжнародний день грамотності.

Ø                 635 років тому (1380) відбулась Куликовська битва.

Ø                 80 років від дня народження Леоніда Рудницького (1935), українського літературознавця, президента НТШ у США.

10 - 125 років від дня народження Франца Верфеля (1890–1945), австрійського письменника.

11 - Усікновення глави Пророка, Предтечі та Хрестителя Господня Іоанна.

День українського кіно.

День фізичної культури і спорту.

Ø                 130 років від дня народження Девіда Герберта Лоуренса (1885–1930), англійського письменника.

12 - День танкістів.

День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості.

Ø           115 років від дня народження Леся (Олександр) Кириловича Лозовського (1900–1922), українського графіка.

Ø           110 років від дня народження Олександра Володимировича Запорожця (1905–1981), українського психолога.

14 - День преподобного Симеона Стовпника.

15 - 145 років від дня народження Льва Петровича Штейнберга (1870–1945), українського та російського диригента, композитора.

Ø                 125 років від дня народження Агати Крісті (Мері Кларісса Міллер) (1890–1976), англійської письменниці.

16 - Міжнародний день охорони озонового шару.

Ø                 125 років від дня народження Стефана Зар'яна (1890–1967), вірменського письменника.

17 - День працівників цивільного захисту.

Ø                 80 років від дня народження Кена (Елтон) Кізі (1935–2001), американського прозаїка.

18 - День фармацевтичного працівника.

День винахідника і раціоналізатора.

Ø                 105 років від дня народження Михайла Івановича Чабанівського (1910–1973), українського письменника, журналіста.

19 - Міжнародний день миру. День працівника лісу.

20 - 130 років від дня народження Дмитра Павловича Осічного (1885–1962), українського письменника.

21 - Різдво Пресвятої Богородиці.

Друга Пречиста.

Всесвітній день миру.

Ø                 175 років від дня народження Терези Бенцон (1840–1907), французької письменниці, перекладачки, літературного критика.

22 - День партизанської слави.

Ø           180 років від дня народження Олександра Опанасовича Потебні (1835–1891), українського і російського філолога.

Ø           125 років від дня народження Павла Варламовича Носача (1890–1966), українського кобзаря.

23 - 125 років від дня народження Аркадія Васильовича Казки (1890–1929), українського письменника, поета і педагога.

Ø           115 років від дня народження Сергія Івановича Ожегова (1900–1964), російського вченого-мовознавця.

24-30 вересня – Всесвітній тиждень моря.

25 - 235 років від дня народження Чарлза Роберта Метьюріна (1780–1824), ірландського письменника.

26 - Всесвітній день моря.

Європейський день мов.

День машинобудівника.

Ø                 435 років від дня народження Франціска Гомеса де Кеведо-і-Вільєгаса (1580–1645), іспанського письменника-сатирика.

Ø                 95 років від дня народження Івана Миколайовича Носенка (1920), українського скульптора.

27 - Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста Господнього.

Міжнародний день глухих.

День туризму.

29 - 220 років від дня народження Кіндрата Федоровича Рилєєва (1795–1826), російського поета.

Ø           205 років від дня  народження Елізабет Гаскелл (1810–1865), англійської письменниці.

Ø           170 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича) (1845–1907), українського драматурга.

30 - День мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Всеукраїнський день бібліотек.

Ø           115 років від дня народження Параски Олексіївни Березовської (1900), українського майстра художньої вишивки.

Жовтень

1 - Міжнародний день музики.

Міжнародний день громадян похилого віку.

День ветерана.

2 - Міжнародний день проти насилля.

3 - 120 років від дня народження Сергія Олександровича Єсеніна(1895–1925), російського поета.

Ø                 115 років від дня народження Томаса Клейнтона Вулфа (1900–1938), американського письменника.

4 - День працівників освіти.

Всесвітній день середовища проживання.

Ø           85 років із дня смерті Олени Пчілки (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849–1930), української письменниці, перекладачки, освітньої діячки, етнографа, фольклористки.

5 - Всесвітний день вчителів.

Ø                 75 років від дня народження Володимира Омеляновича Забаштанського (1940), українського поета, перекладача.

7 – 130 років від дня народження Нільса Бора (1885–1962), данського фізика, лауреата Нобелівської премії (1922).

8 - День юриста.

9 - Всесвітній день пошти.

Ø                 130 років від дня народження Володимира Юхимовича Свідзинського (1885–1941), українського поета, літературознавця .

Ø                 75 років від дня народження Джона Леннона (1940–1980), англійського рок-музиканта.

10 - Міжнародний день боротьби за скасування смертної кари.

День художника.

День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби.

День працівників стандартизації та метрології.

11 - 130 років від дня народження Франсуа Моріака (1885–1970), французького письменника, лауреата Нобелівської премії (1952).

12 - Всесвітній день захисту зору.

Ø                 85 років від дня народження Радія Федоровича Полонського (1930), українського письменника, драматурга, публіциста, перекладача .

Ø                 80 років від дня народження Лучано Паваротті (1935–2007), італійського оперного співака.

13 - Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих.

14 - Покрова Пресвятої Богородиці.

День українського козацтва.

15 - 155 років від дня народження Софії Віталіївни Тобілевич (1860–1953), української актриси, перекладачки, письменниці, етнографа.

16 - Всесвітній день продовольства.

17 - Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів.

День працівників харчової промисловості.

Ø                 95 років від дня народження Мігеля Делібеса (1920), іспанського письменника.

18 - 135 років від дня народження Володимира Жаботинського (1880–1940), єврейського та українського письменника, журналіста, громадсько-політичного діяча.

Ø                 130 років від дня народження Миколи Михайловича Баженова (1885–1962), українського мовознавця, літературознавця.

Ø                 105 років від дня народження Андрія Васильовича Бронського (1910–1942), українського письменника, літературознавця.

19 - 135 років від дня народження Олекси Теодотовича Назаріїва (1880–1918), українського бібліографа, критика.

20 - 115 років від дня народження Джека Ліндсея (1900–1990) англійського письменника, критика, літературознавця, перекладача.

21 - 495 років тому (1520) португальський мореплавець Фернан Магеллан відкрив між Атлантичним і Тихим океанами протоку, названу на його честь Магеллановою.

22 - 145 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870–1953), українського та російського письменника, перекладача.

Ø                 105 років від дня народження Параски Юхимівни Амбросій (1910–1997), української народної поетеси.

Ø                 80 років від дня народження Бориса Ілліча Олійника (1935), українського поета.

23 - 95 років від дня народження Степана Михайловича Горака (1920–1986), українського історика і бібліографа.

Ø           95 років від дня народження Джанні Родарі (1920–1980), італійського письменника.

24 - Всесвітній день інформації про розвиток.

День Організації Об'єднаних Націй.

25 - Європейський день цивільного права.

Ø                 190 років від дня народження Йоганна Штрауса (сина) (1825–1899), австрійського композитора, скрипаля, диригента.

27 - 160 років від дня народження Івана Володимировича Мічуріна (1855–1935), російського вченого в галузі генетики й селекції.

28 - День визволення України від гітлерівських військ.

Міжнародний день анімації.

Ø                 130 років від дня народження Такубоку Ісікави (1885–1912), японського письменника і критика.

29 - 135 років від дня народження Абрама Федоровича Йоффе (1880–1960), російського фізика (родом із Полтавщини).

30 - 105 років від дня народження Кузьми Кіндратовича Гриба (1910), українського письменника.

Ø                 105 років із дня смерті Анрі Жана Дюнана (1828–1910), швейцарського філантропа, ініціатора створення Міжнародного товариства "Червоний Хрест", першого лауреата Нобелівської премії миру.

31 - День автомобіліста і дорожника.

Листопад

1 - 80 років від дня народження Олександра Федосійовича Зайвого (1935–1999), українського поета.

Ø                 80 років від дня народження Володимира Степановича Мирного (1935), українського поета.

Ø                 75 років від дня народження Миколи Хомича Лиходіда (1940–1993), українського поета.

2 - Всесвітній день чоловіків.

Ø                 80 років від дня народження Володимира Радіоновича Коломійця (1935), українського поета, редактора.

3 - День Інженерних військ. День Ракетних військ і артилерії.

4 - День залізничника.

6 - Міжнародний день запобіганню експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів.

Ø                 160 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького (1855–1940) українського історика, археолога, фольклориста, етнографа, письменника, поета.

Ø                 135 років від дня народження Роберта Музіля (1880–1942), австрійського письменника.

7 - День працівника соціальної сфери.

Ø                 75 років тому (1940) створено Конгрес українців Канади.

Ø                 85 років від дня народження Євгена Дмитровича Васильченка (1930), українського поета-гумориста.

8 - День великомученика Дмитра Солунського.

Міжнародний день якості.

Ø                 115 років від дня народження Маргарет Мітчелл (1900–1949), американської письменниці.

9 - День преподобного Нестора Літописця Київського.

День української писемності та мови.

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Міжнародний день боротьби з фашизмом та антисемітизмом.

10 - День мучениці Параскеви П'ятниці.

Всесвітній день молоді.

12 – 175 років від дня народження Рене Франсуа Огюста Родена (1840–1917), французького скульптора.

13 - Міжнародний день сліпих.

Ø                 165 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона (1850–1894), англійського письменника.

14 - Всесвітній день боротьби із захворюванням на діабет.

Всесвітній день якості.

16 - Міжнародний день толерантності.

День працівників радіо, телебачення та зв'язку.

17 - Міжнародний день студента.

19 - День працівників гідрометеорологічної служби.

День кловиробника.

Ø                 115 років від дня народження Анни Зегерс (справж. Нетті Радвані) (1900–1983), німецької письменниці.

Ø                 95 років від дня народження Миколи Багрича (1920), українського бібліографа.

20 - Всесвітній день дитини.

Ø           185 років від дня народження Клавдії Іванівни Алексевич (1830–1916), української письменниці.

Ø           105 років із дня смерті Льва Миколайовича Толстого (1828–1910), російського письменника й мислителя.

21 - Собор Архістратига Михаїла, покровителя Києва.

Всесвітній день телебачення.

Всесвітній день вітань.

Міжнародний день відмови від куріння.

Ø           105 років від дня народження Володимира Максимовича Перепелюка (1910), українського кобзаря і бандуриста.

22 - День пам’яті жертв голодоморів.

День Свободи.

Ø                 125 років від дня народження Шарля де І'олля (1890–1970), французького політичного, державного і військового діяча.

Ø                 155 років від дня народження Марії Костянтинівни Башкирцевої (1860–1884), української художниці, співачки, літераторки.

25 - Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками.

Ø           205 років від дня народження Миколи Івановича Пирогова (1810–1881), російського та українського хірурга, анатома, педагога і громадського діяча.

Ø           115 років від дня народження Пилипа Федоровича Гузюка (1900–1968), українського письменника.

26 - Всесвітній день інформації.

28 - День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Всеукраїнська акція «Засвіти свічку».

Ø                 135 років від дня народження Олександра Олександровича Блока (1880–1921), російського поета.

Ø                 125 років від дня народження Зінаїди Павлівни Тулуб (1890–1964), української письменниці.

Ø                 100 років від дня народження Костянтина Михайловича Симонова (1915–1979), російського письменника.

29 - 110 років від дня народження Гаврила МихайловичаТроєпольського (1905–1995), російського радянського письменника.

30 - Міжнародний день захисту інформації.

Ø           180 років від дня народження Марка Твена (1835–1910), американського письменника, основоположника американського критичного реалізму.

Грудень

1 - Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

День працівників прокуратури.

Ø           110 років від дня народження Олексія Полторацького (1905–1977), українського письменника, літературного критика.

Ø           85 років від дня народження Романа Миколайовича Федоріва (1930), українського письменника.

2 - Міжнародний день боротьби за скасування рабства.

Ø           115 років від дня народження Олександра Андрійовича Прокоф'єва (1900–1971), російського поета, перекладача творів Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, А. Малишка.

3 - Міжнародний день інвалідів.

Ø                 215 років від дня народження Франце Прешерна (1800–1849), словенського поета.

4 - Введення в храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста.

Ø                 190 років від дня народження Олексія Миколайовича Плещеєва (1825–1893), російського письменника.

Ø                 140 років від дня народження Райнера Марії Рільке (1875–1926), австрійського поета.

5 - Міжнародний день добровольців в ім'я економічного і соціального розвитку. День працівників статистики.

Ø                 195 років від дня народження  Афанасія Афанасійовича Фета (1820–1892), російського поета.

Ø                 105 років від дня народження Пилипа Сергійовича Руді (1910–1942), українського поета.

6 - День Збройних сил України.

7 - Міжнародний день цивільної авіації.

День місцевого самоврядування.

Великомучениці Катерини.

Ø           115 років від дня народження Катерини Василівни Білокур (1900–1961), української художниці.

Ø           145 років із дня смерті Михайла Михайловича Вербицького (1815–1870), українського композитора й хорового диригента, священика, автора музики гімну "Ще не вмерла України...".

8 - 2080 років від дня народження Горація (Квінт Горацій Флакк) (65 до н.е. – до н.е.), давньоримського поета.

9 - Міжнародний день боротьби з корупцією.

10 - День прав людини.

Всесвітній день футболу.

Ø                 185 років від дня народження Емілі Елізабет Дікінсон (1830–1886), американської поетеси.

11 - Міжнародний день гір.

Ø           205 років від дня народження Альфреда де Мюссе (1810–1857), французького письменника.

12 - День Сухопутних військ.

Ø           225 років від дня народження Олексія Івановича Мартоса (1790–1842), українського історика.

13 - Апостола Андрія Первозванного.

Ø           295 років від дня народження Карла Гоцці (1720–1806), італійського драматурга і поета.

Ø           145 років від дня народження Миколи Сагарди (1870–1943), українського релігієзнавця, бібліотекаря, бібліографа.

14 - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ø                 95 років тому (1920) Генеральна асамблея ООН прийняла Декларацію "Про надання незалежності колоніальним країнам і народам".

Ø                 175 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840–1904), українського письменника, режисера, актора, театрального і громадсько-культурного діяча.

Ø                 120 років від дня народження Поля Елюара (Ежен Грендель) (1895–1952), французького поета.

15 - День працівників суду.

Міжнародний день чаю.

17 - Великомучениці Варвари.

Ø                 245 років від дня народження Бетховена (Людвіг ван Бетховен) (1770–1827), німецького композитора, піаніста, диригента.

Ø                 185 років від дня народження Жуля Ґонкура (1830–1870), французького письменника.

18 - Міжнародний день мігранта.

Ø                 125 років із дня смерті Григорія Петровича Данилевського (1829–1890), російського й українського письменника, автора численних романів та наукових розвідок з минулого України.

19 - Святого Миколая-чудотворця. День адвокатури.

Ø                 115 років із дня смерті Степана Носа (1829–1900), українського етнографа і письменника.

Ø                 95 років від дня народження Миколи Даниловича Руденка (1920–2004), українського письменника, філософа, правозахисника.

20 - Міжнародний день солідарності людей.

День міліції.

22 - День енергетика.

День працівників дипломатичної служби.

24 - День працівників архівних установ.

Ø           105 років від дня народження Петра Онуфрійовича Дорошка (1910), українського письменника.

25 - 120 років від дня народження Григорія Гурійовича Верьовки (1895–1964), українського композитора, хорового диригента.

27 - 115 років від дня народження Абрама Яковича Кагана (1900–1965), єврейського письменника України.

Ø                 105 років від дня народження Євгена Павловича Фоміна (1910–1942), українського поета.

28 - Міжнародний день кіно.

29 - Міжнародний день біологічного різноманіття.

Ø                 115 років від дня народження Михайла Тадейовича Дубовика (1900–1942), українського письменника, поета.

30 – 150 років від дня народження Джозефа Редьярда Кіплінга (1865–1936), англійського прозаїка, поета, казкаря.

Лютий-2016

1-160 років із дня смерті Івана Федоровича Паскевича (1782 – 1856), російського військового діяча, генерала-фельдмаршала (1829). Був однією з наближених до Миколи І осіб. Член Верховного суду в справі декабристів. З 1826 – командуючий військами в Закавказзі, з березня 1827 – намісник на Кавказі. Керував придушенням польського повстання 1830 – 1831, після чого був призначений намісником Царства Польського. У 1849 р. командував військами, які придушували революцію (1848 – 1849) в Угорщині. Під час Кримської війни (1853 – 1856) – головнокомандуючий військами на західних кордонах і (1853 – 1854) на Дунаї. Народився у м. Полтаві.

Березень-2016

1- 170 років від дня народження Василя Васильовича Докучаєва (1846 – 1903), фундатора генетичного грунтознавства, вчення про географічні зони, наукової класифікації грунтів. Народився у с. Милюковому на Смоленщині (Росія). У 1871 р. закінчив Петербурзький університет, з 1883 р. — його професор. У 1888—1894 рр. на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. Було складено ґрунтові карти губернії, створено природничо-історичний музей. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва, згодом видатні природознавці академік        В. І. Вернадський, академік К. Д. Глінка (1867—1927), академік Ф. Ю. Левінсон-Лессінг (1861—1939).

Квітень-2016

6- 180 років від дня народження Миколи Васильовича Скліфосовського (1836 – 1904), хірурга, ученого, педагога. Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою.

13- 110 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906 - 1997), укр. письменниці, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, літературної премії ім. Лесі Українки (1974). Працювала в дитячій колонії ім. Горького під керівництвом А.С.Макаренка. Народилася у м. Полтаві.